Група №7 27.03.2020
1.
Область визначення – всі можливі значення х. Обмеження для основних
функції:
2. Точки перетину графіка функціїї:
- з віссю Ох: у=0 (розв'язати рівняння f(x)=0 та виписати точку А(х;0) або декілька точок)
- з віссю
Оу: х=0 (у
рівняння y=f(x) підставити x=0 та виписати точку В(0;у)
3.
f(-x)=f(x) – функція парна;
f(-x)=-f(x)
– функція непарна;
f(x+T)=f(x)
– функція періодична, T– період функції.
4.
Обчислимо похідну f ¢(x) заданої функції f (x) , а потім знаходимо точки, в
яких f ¢(x) дорівнює нулю або не існує. Ці точки називаються критичними для
функції f (x) .
5,6. Критичними точками область
визначення функції f (x) розбивається на інтервали, на кожному з яких похідна f ¢(x) зберігає свій знак. Ці інтервали
є інтервалами монотонності.
Дослідимо знак f ¢( x) на кожному із знайдених
інтервалів. Якщо на даному інтервалі f ¢(x) > 0 , то на цьому інтервалі f (x) зростає, якщо ж
f ¢(x) < 0 , то на цьому інтервалі f (x) спадає.
|
f ¢(x) > 0 , то
|
↗ (зростає)
|
|
|
f ¢(x) < 0 , то
|
↘ (спадає)
|
|
Якщо f ¢(x) змінює
|
|
, то функція f (x) в цій
|
|
знак при переході через таку
точку
|
точці має екстремум. А саме, якщо
знак змінюється з мінуса на плюс, то в цій точці мінімум; якщо з плюса на мінус,
то в цій точці максимум. Якщо ж знак f ¢(x) не змінюється при переході через
задану точку, то функція f (x) не має екстремуму в цій точці.
« + » → « - », то х0 - max
« - »
→ « + », то х0 - min
Точки
максимуму і мінімуму функції f (x) називаються точками екстремуму даної функції, а значення функції f (x) в точках максимуму і мінімуму
називають максимумом і мінімумом функції або екстремумами функції.